До Дня безпечного інтернету. Як це було...

• 1969 року Міністерство оборони США започаткувало розробку проєкту, котрий мав на меті створення надійної системи передачі інформації на випадок війни за допомогою комп'ютерної мережі, яка була названа ARPANET.
• 1973 року до мережі через трансатлантичний кабель були приєднані перші іноземні організації з Великої Британії та Норвегії — мережа стала міжнародною.
• 1 січня 1983 року мережа ARPANET перейшла з протоколу NCP на протокол TCP/IP, який досі успішно використовується для об'єднання мереж і за мережею ARPANET закріпився термін «Інтернет».
• 1984 року була розроблена система доменних назв (англ. Domain Name System, DNS).
• Тоді ж у мережі ARPANET з'явився серйозний суперник — Національний науковий фонд США (NSF) заснував міжуніверситетську мережу NSFNet, яка була утворена з дрібніших мереж, у тому числі відомими на той час Usenet та Bitnet, і мала значно більшу пропускну здатність, аніж ARPANET. До цієї мережі за рік під'єдналось близько 10 тисяч комп'ютерів; визначення «Інтернет» почало плавно переходити до NSFNet.
• 1990 року мережа ARPANET припинила своє існування, програвши конкуренцію NSFNet.
• 1992 року було надано перші послуги під'єднання до Internet за допомогою телефонної лінії та модема (англ. dial-up access).
• 1993 року з'явився знаменитий веббраузер (англ. web-browser) NCSA Mosaic.
• 1995 рік - було сформовано Консорціум всесвітньої павутини (англ. World Wide Web Consortium), створивши його сучасний вигляд і повністю підмінивши собою поняття «Інтернет».
• З 1998 покровителем Інтернету вважається Ісидор Севільський.

• Історія українського сегменту Інтернет починається 19 грудня 1990 року, коли Юрій Янківський з Міжгалузевого Наукового Центру Технології Програмування «Технософт» (м. Київ) під'єднався до світової мережі Інтернет.
• Інтернет в Україні почав розгортатись без будь-якої державної підтримки.
• Історія домену UA (так би мовити, «винятково українського», UAнет) починається восени 1991 року

• Існує велика кількість служб інтернету. В основному вони поділяються на стандартні (публічні) та спеціальні (доступні обмеженому колу користувачів). Для прикладу: існує спеціальна служба для обміну інформацією між банками. Доступ до неї нам закрито.

• Веб
  • Вебфоруми
  • Блоги
  • Вікі-проєкти (в тому числі й Вікіпедія)
  • Інтернет-магазини
  • Інтернет-аукціони
  • Інтернет-події
  • Інтернет-час
• Електронна пошта та списки розсилки
• Групи новин (в основному, Usenet)
• Файлообмінні мережі
• Електронні платіжні системи
• Інтернет-радіо
• Інтернет-телебачення
• IP-телефонія
• Системи обміну повідомленнями
• FTP-сервери
• IRC

1. e-mail — електронна пошта;
2. групи новин;
3. списки поштової розсилки;
4. доступ до файлів віддалених комп'ютерів;
5. сеанси зв'язку з іншими комп'ютерами, під'єднаними до INTERNET;
6. пошук інформації в базі даних в оперативному режимі;
7. спілкування з іншими користувачами шляхом використання сервісу інтернет чату;
8. доступ до інформаційної системи World Wide Web (WWW).

• широка передача MultiMedia;
• RadioInternet;
• розмовний конференційний зв'язок;
• безпечні угоди;
• відео-конференційний зв'язок;
• бездротове з'єднання.

(за матеріалами uk.wikipedia.org/Інтернет#Основи_організації_мережі_Інтернет)