День визволення міста Оріхів

Рідне місто!

Мені дороге, як життя ти,

І любов ця до тебе

Не вмре, не мине.

Чи буденного дня,

Чи прикрашене в свята,

Ти хвилюєш і вабиш, і кличеш мене…

В. Шмиголь

19 вересня ми відзначаємо День визволення міста Оріхів від німецько – фашистських загарбників. Але сьогодні пишеться нова історія, ми є свідками  та учасниками нової війни. Наше місто з перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну потерпає від обстрілів. Зруйновано вже сотні будинків та інфраструктура нашого міста, в  тому числі і наша рідна школа.

На жаль, зараз більшість з нас знаходиться далеко від Оріхова, і ми не можемо відвідати меморіал «Пам'ятаємо. Шануємо. Гордимося»,  де кожного року у вересні нас збирала традиційна лінійка з вшанування пам’яті тих, хто ціною свого життя здобував  для нас мир і свободу. Які сьогодні нам знову доводиться виборювати.

Тож давайте згадаємо  ті буремні події далеких 1941-1943 рр., які відбувалися у нашому місті.

Друга світова війна стала для оріхівців, як і для всього народу, важким випробуванням. У перші ж дні війни близько двох тисяч жителів району стали на захист Батьківщини. Всього за роки війни на фронт пішло 11 тисяч мешканців району, майже сім тисяч осіб загинули в боях.

В липні 1941 року в м. Оріхові формується 226-та стрілецька дивізія, яка в подальшому буде перейменована в 95-ту гвардійську стрілецьку дивізію. В приміщенні нинішнього Оріхівського навчально-виховного комплексу № 2 ім. академіка В. А. Лазаряна розгорнув свою роботу пересувний польовий шпиталь, очолюваний головним лікарем Центральної районної лікарні Лукашевичем В.М.

4 жовтня 1941 р. Оріхівський район був окупований фашистськими військами. Ворог відразу почав розправу над мирним населенням Оріхова, на що оріхівці відповіли активним спротивом. В період окупації розгорнули свою роботу підпільна група та партизанський загін, в місті діяла молодіжна група «Щит».

В травні 1942 - квітні 1943 рр. в плавнях діяла підпільна диверсійна група, яку очолював Проскура В.Г.

17 квітня 1943 року на околицю Новоданилівки була висаджена диверсійно-розвідувальна група на чолі з Хрустальковим. Всі члени групи загинули.

19 вересня 1943 року передовий механізований загін на чолі з Сухановим увійшов до міста й розпочалася запекла боротьба за його визволення. Бій тривав до пізнього вечора, фашистам довелося відступити, місто було звільнене, закінчилася його окупація. У наступні чотири дні район повністю був звільнений від окупантів.

Подвиги земляків на різних фронтах і визволителів району увічнено у назвах вулиць, меморіальних комплексах, обелісках і монументах. Швидкоплинно злітає час, залишаючи памʼятні дати і події, які відійшли у вічність, подарувавши нам мирне життя.

Але наше місто сьогодні знову виборює собі свободу, ціною життів місцевих жителів, ціною зруйнованих домівок, шкіл, садочків. І тому ми не повинні забувати  історію визволення нашого міста. Повинні пам’ятати.  Адже в серці кожного оріхівʼянина залишається щира вдячність героям, які боролися тоді  і воюють сьогодні за свободу і незалежність нашої держави, а також землякам, які  сьогодні у такий важкий час не залишили наше місто, допомагають місту вистояти. І як після визволення Оріхівщини від фашистських загарбників почалося відродження економіки краю, так і після нашої перемоги  над новою навалою ворогів, ми відбудуємо наше місто, зробимо його ще краще! Слава Україні! Слава нашому місту – герою!

Презентація День визволення міста Оріхів

                        вчитель історії   Босенко С. В.