День Соборності у 10-В
22 січня в 10-В було якось по-особливому світло, хоча за вікном — тривожний січень. Ми зібралися на годину класного спвлкування до Дня Соборності, але замість цифр і дат шукали відповідь на одне питання: як це — бути єдиним цілим, коли світ навколо намагаються розірвати на шматки? Це була розмова про внутрішню "прошивку" кожного з нас.
Кажуть, що «дім, розділений у собі, не встоїть». Ворог зробив на це ставку, намагаючись розколоти нас мовою, вірою чи кордонами на мапі. Але він не врахував одного: соборність перевіряється сталлю. І наша виявилася гартованою.
Сьогодні вона не в урочистих промовах. Вона пахне волонтерською кавою, гірким димом і порохом. Вона — у тому невидимому ланцюгу, що простягнувся від шкільної парти до окопу, від окупованого містечка до світових столиць. Це наша броня, яку не проб’є жодна ракета. Доки ми тримаємося за руки (нехай навіть метафорично, через усю країну), ми — фортеця.
Ми стали нацією, яка навчила планету, що таке солідарність. Попереду — велике відновлення і нове життя, де соборна Україна буде центром нової, вільної Європи. Тримаймося разом, бо в нашій єдності — наша нескінченність.
Віра НАРІЖНА