Всеукраїнська школа з медіаграмотності: пропаганда на війні

Програма Школи торкалася інструментів пропаганди: мови ворожнечі та «м’яких культурних впливів», якими є мистецтво та релігія, адже російська пропаганда нині є не меншою зброєю, аніж фізичне застосування сили в Україні. Пропагандистські твердження є цілісною стратегією. З’явилася нова людина - Homo digitalis.

Поняття пропаганди є досить широким і включає в себе не тільки політично-інформаційні впливи. Наше інформаційне середовище нездорове. Ми живемо в світі, де факти менш важливі, ніж наративи, де люди скоріше грають на емоціях, ніж ведуть дебати, і де алгоритми формують наш світогляд.

Соціальні медіа тепер є джерелом новин № 1 для більшості людей, впливовішим, ніж телебачення та газети. Ми живемо в епоху віртуального масового призову, де кожен є телеведучим, або фандрейзером, або пропагандистом, і це добре видно з кількості жінок, які зараз грають певну роль у війні, перепощуючи сумнівні дописи в Facebook та Instagram чи TikTok, несвідомо стаючи тролями-помічниками ворогів. Адже, «В інтернеті ніхто не знає, що ти собака». (*)

У Курсі також розглядалася дезінформація та фейки як один із видів маніпуляцій. Задіяні були елементи теорії та практичних занять – воркшопів. Передбачалося виконання проміжних та підсумкового завдань – тестування, перегляд документальних фільмів.

Активними учасниками цього Курсу стали 16 дев’ятикласників нашого «Сузір’я». У процесі вони мали можливість поспілкуватися з новими людьми, отримали нові цінні знання та рекомендації, вчилися добирати маніпулятивні факти у ЗМІ та аналізувати фейки (**), розпізнавати тролів (***).

Час проведено з користю, бо без розуміння процесів, які відбуваються в Мережі, неможливо вибудувати правильну стратегію реагування на виклики часу. Неможливо зробити правильний вибір, а значить ми знову і знову приречені здійснювати одні й ті самі помилки. Причому запрограмовані ззовні.

* (On the Internet, nobody knows you're a dog) (Відкрити)

** Фейк - підробка чи імітація новин (маніпулятивне спотворення фактів; дезінформація), яку створено з ігноруванням редакційних норм, правил, процесів, прийнятих у ЗМІ для забезпечення відповідності та перевіреності, та яка не витримує жодних, навіть поверхневих, перевірок на відповідність та реальність, але, незважаючи на це, має потужний вплив на свідомість великої кількості людей.

*** У XXI столітті низка держав створили системи продержавної пропаганди в Інтернеті, якою займаються не ЗМІ, а окремі користувачі — коментатори сайтів з користувацьким контентом. Приклади таких систем: у Росії – «кремлеботи», у Китаї – «умаодан». До завдань груп можуть входити створення тем та повідомлень на інтернет-форумах, постів та коментарів у блогах та соціальних мережах, залишення коментарів на сторінках інтернет-ЗМІ, найчастіше у формі агресивного тролінгу опонентів (відкрити)

В свою чергу хочу порекомендувати прочитати книгу Девіда Патрікаракоса «Війна у 140 знаках. Як соціальні медіа змінюють військові конфлікти XXI століття» (Оригінальна назва: War in 140 Characters: How Social Media Is Reshaping Conflict in the Twenty-First Century). (відкрити)

Вам не сподобається книга, якщо: вам не цікаві реальні причини того, що відбувається навколо вас у Мережі та в житті. І ви, як і раніше, хочете залишатися у владі ілюзій, навіяних вам інформаційним середовищем.

Учитель інформатики Вікторія ДЕНИСЕНКО